16:11
Плазмаферез у практиці лікування аутоімунних захворювань
 

Відомо, що імунна система спрямована на захист організму проти сторонніх клітин, які потрапили в наш організм, наприклад вірусів, і здатних зашкодити здоров'ю. При аутоімунних захворюваннях, імунна система організму помилково обертається проти себе, нападаючи на власні тканини. Деякі із спеціалізованих клітин, що беруть участь у цьому процесі, можуть атакувати безпосередньо тканини, тоді як інші клітини починають виробляти речовини, відомі як антитіла, що циркулюють у крові та здійснюють напад. Антитіла є протеїнами, вироблені організмом і запрограмовані ідентифікувати певну клітину та знищувати її. Антитіла, що атакують тканини власного організму, називаються аутоантитіла. 

 

Найпоширенішим підходом в лікуванні аутоімунних захворювань залишається медикаментозний метод шляхом пригнічення діяльності імунної системи або для зменшення запалення тканин. Але всі імуносупресуючі ліки мають серйозні побічні ефекти при прийомі у високих дозах або протягом тривалого часу.

 

Яким же чином плазмаферез допомагає при аутоімунних захворюваннях?

 

Сам процес плазмаферезу полягає у відділені рідинної частини крові, тобто плазми, від клітин крові приладом відомим як "сепаратор клітин". Сепаратори працюють за двома принципами - або переганяють кров на високій швидкості відділяючи клітини крові від рідини, або "проціджуючи" кров крізь наддрібні мембрани, крізь які здатна пройти лише рідинна частка крові. 

 

Клітини крові повертаються назад у кровоток пацієнта, тоді як виділена плазма з розчиненими в ній антитілами (а у випадку аутоімунного хворого - аутоатитілами) викидається та заміняється іншими рідинами - фізіологічним розчином чи альбуміном, або додатково проводиться процес видалення важких клітин із плазми і вона повертається в кровоток пацієнта. 

 

Таке видалення циркулюючих аутоантитіл, імунних комплексів, цитокінів (клітин, що також беруть участь у процесі регуляції специфічної імунної відповіді організму) та інших медіаторів запалення вважається головним механізмом дії при терапії.

 

Американське товариство аферезу (ASFA – www.apheresis.org) регулярно оновлює приписи до використання терапевтичного плазмообміну на підставі доведених медичних досліджень. Таким чином, на сьогоднішній день асоціацією було сформовано дві лінії доведеного практичного застосування плазмаферезу:

 

Показання I категорії для терапевтичного плазмообміну (терапія першої лінії на основі ґрунтовних доказів досліджень):

Неврологія: 
Гострий синдром Гійєна-Барре
Хронічна запальна демієлінізуюча полінейропатія
Міастенія гравіс
Полінейропатія, пов’язана з парапротеїнемією
ПАНДАСА (в педіатрії аутоімунні нервово-психічні розлади, пов’язані зі стрептококовою інфекцією).

Гематологія:
Тромботична тромбоцитопенічна пурпура
Атиповий гемолітичний уремічний синдром (аутоантитела до фактору Н)
Синдроми гіпервискозності (парапротеїнемія)
Важка/симптоматична кріоглобулінемія

Нефрологія:
Синдром Гудпастюра (антитіла проти клубочкової базальної мембрани)
Антинейтрофільне цитоплазматичне антитіло (ANCA), пов'язане з швидко прогресуючим гломерулонефритом
Рецидивуючий вогнищевий сегментарний клубочковий склероз
Відмова від трансплантації нирок опосередкована антитілами 

Метаболічні хвороби (хвороби обміну речовин):
Сімейна гіперхолестеринемія (гомозиготна)
Фулімінантна хвороба Вільсона

 

Показання II категорії для терапевтичного плазмаферезу (доказова терапія другої лінії, потребує підтримки іншими методами лікування):

Неврологія: 
Міастенічний синдром Ламберта-Ітона
Гостре загострення розсіяного склерозу
Хронічний осередковий енцефаліт
Оптикомієліт

Гематологія:
ABO-несумісна трансплантація гемопоетичних стовбурових клітин
Істинна еритроцитна аплазія
Аутоімунна гемолітична анемія з холодовими антитілами
Атиповий гемолітичний уремічний синдром (мутації гена фактору комплементу)
Мієлома з литою нефропатією
Алоімунізація еритроцитів при вагітності

Імунологія:
Катастрофічний антифосфоліпідний синдром
Церебральний системний червоний вовчак (ВКВ)

Метаболічні хвороби:
Хвороба Рефсума
Отруєння грибами

Постінфузійна пурпура
Аутоімунна гемолітична анемія (аутоімунна гемолітична анемія)
Гіпертригліцеридемічний панкреатит
Синдром м'язової скутості
Гемолітичний уремічний синдром (типова асоційована діарея)
Системний червоний вовчак (нефрит)
Імунна тромбоцитопенія 

 

Застосування плазмаферезу у терапії аутоімунних захворюваннях завжди зважується та оцінюється профільними лікарями, враховується власне специфіка захворювання, його тяжкість та загальний стан пацієнта.

 

Чому необхідно пройти 3-5 сеансів плазмаферезу?
- Після першого сеансу з крові виділяться токсини;
- Після другого токсини видаляється з міжклітинної рідини;
- Після 3-го і 5-го з самих клітин.

 

На фотографії видно,як змінюється забрудненість плазми з 1 по 4 сеанс плазмаферезу. Чиста плазма має жовтий колір та повинна бути прозорою.

 

Детальну інформацію з проведення плазмаферезу  ви отримаєте під час консультації з лікарем відділення екстракорпоральних методів детоксикації та гіпербаричної оксигенації, який визначить показання та можливі протипоказання і необхідний об’єм обстеження.

Контактні телефони:

0522397188 – відділення екстракорпоральних методів детоксикації та гіпербаричної оксигенації
0507779968 – лікар-анестезіолог, завідувач відділення Олександр Агапєєв

Колектив відділення бажає всім міцного здоров’я!

Переглядів: 169 | Додав: yurec26 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar